Громади

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ

  Реабілітація дітей у сучасних українських лікарнях стикається з численними викликами, особливо у контексті війни, переміщення сімей і зростання кількості дітей із особливими потребами. Малюки з інвалідністю, порушеннями сенсорної інтеграції, розладами аутистичного спектру, затримкою психомовного розвитку та діти, які пережили травму, потребують не лише медичного, а й комплексного психологічного та сенсорного супроводу.Станом на 2024 рік приблизно 4 мільйони дітей та підлітків  в Україні потребують психологічної допмоги через триваючий конфлікт
Батьки, у свою чергу, не мають можливості ефективно допомогти дитині впоратися зі стресом, адже не володіють спеціальними методиками сенсорної інтеграції. Малюки часто переживають сильний дискомфорт під час обстежень, процедур та реабілітаційних занять.Таким чином, ключовою проблемою став дефіцит безпечного та ефективного простору для комплексної реабілітації дітей, який одночасно підтримував би роботу медичних працівників і забезпечував сенсорну стимуляцію для дітей та дорослих із різними потребами.

РІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ

Прийняття рішення та концепція проєкту

БФ “Благомай” в партнерстві з компанією  ПрАТ “Монделіс Україна” ухвалили рішення для реалізації  комплексного  проєкту “Сенсорні кімнати який передбачав:

• визначення лікарень із найбільшою потребою у сенсорних кімнатах;
• розробку індивідуального технічного плану для кожного закладу;
• підготовку/ремонт приміщення 
• закупівлю та монтаж сучасного сенсорного та реабілітаційного обладнання;
• навчання медичного персоналу та батьків методикам сенсорної інтеграції і роботі з обладнанням;
• моніторинг ефективності 

Основна мета проєкту – створити універсальний простір ( гібридна сенсорна кімната , що покриває весь спектр потреб сенсорної інтеграії), де можна одночасно проводити реабілітаційні заняття, сенсорну терапію та психологічну підтримку, і який допомагає медичним працівникам ефективно виконувати свою роботу.

“Ми віримо, що справжній успіх бізнесу вимірюється не лише фінансовими показниками, а й внеском у розвиток громад. Підтримка сенсорних кімнат у лікарнях – це частина нашої соціальної корпоративної відповідальності та зусиль із сталого розвитку, яка допомагає пацієнтам отримати необхідну підтримку.” – Ярослав Ляхович, представник компанії ПрАТ “Монделіс Україна”. 

Хронологія реалізації

1. Моніторинг потреб та оцінка ресурсів
   Команда фонду відвідала понад 10 лікарень у Сумській та  Київській областях.  Було проведено опитування медичного персоналу, психологів, реабілітологів та батьків. Виявлено, що діти часто не завершують заняття, відмовляються від процедур і відчувають високий рівень стресу. Персонал витрачає понад 30% робочого часу на заспокоєння дітей, що уповільнює реабілітаційний процес.
2. Розробка індивідуального дизайну кімнат
   Для кожної лікарні створювався унікальний план із урахуванням вікових груп дітей та специфіки порушень. Дизайн включав зони для сенсорної стимуляції, м’які модулі для моторики, інтерактивні панелі, світлові і тактильні системи, а також зручні робочі місця для персоналу.
3. Оцінка приміщення та розробка проєкту ремонту

Інженери та дизайнери фонду відвідали лікарні та зробили виміри приміщень. Розробили технічний план: розміщення зон для сенсорної стимуляції, ергономічні маршрути для дітей та персоналу, підведення електрики та мереж для інтерактивного обладнання. Склався кошторис ремонтних робіт та матеріалів.

1. Закупівля обладнання та монтаж
   Кімнати оснащувалися:

• інтерактивними проєкторами та LED-панелями;
• світловими волокнами та світловими тунелями;
• сухими басейнами з кульками;
• балансувальними доріжками та м’якими модулями для розвитку координації;
• звукотерапевтичними системами для зниження тривожності;
• меблями та ергономічними робочими місцями для персоналу.
• в середньому 35 найменувань обладнання у кожній кімнаті 

Обладнання вибиралося з урахуванням безпеки, відповідності нормам та сертифікації.  Довговічності та можливості адаптації під різні вікові групи.

1. Навчання персоналу та батьків
   Під час реалізації проєкту пройшли навчання:

• лікарі та психологи навчилися працювати з сенсорним обладнанням і проводити заняття з дітьми та дорослими;
• реабілітологи отримали алгоритми інтеграції сенсорних вправ у стандартні процедури;
• батьки дізналися, як допомагати дітям у адаптації та виконанні домашніх вправ.

“Ми обрали формат сенсорних кімнат, тому що це не одноразова допомога. Це простір, який працює щодня, допомагає дітям відновлюватися, а медичний персонал отримує інструменти для ефективної реабілітації. Для лікарень це справжній прорив у роботі з дітьми з особливими потребами”, – Ліна Попова, керівниця медичного напряму БФ “Благомай”.

Організаційні та технічні виклики

• Відсутність відповідних приміщень /ремонту у лікарнях
  Команда адаптувала плани під кожну локацію.
• Логістика обладнання під час війни
  Обладнання доставлялось в Сумську область партнерами.

Витрати та ресурси

• Вартість однієї кімнати: 1 000000 – 2 000000 млн грн 
• Тривалість реалізації: 2 міс на кожну кімнату 
• Залучена команда: менеджери, психологи, технічні спеціалісти, тренери, підрядники та дизайнери 
• Загальний бюджет проєкту  – 11 188 469,14

РЕЗУЛЬТАТИ ПРИЙНЯТОГО РІШЕННЯ

Соціальний та медичний ефект

Сенсорні кімнати дозволили:

• створити безпечний простір для реабілітаційних занять;
• забезпечити ефективну сенсорну стимуляцію та психологічну підтримку;
• знизити рівень стресу дітей та дорослих  під час процедур;
• підвищити продуктивність та ефективність медичного персоналу.

Персонал повідомляє, що завдяки кімнатам діти та дорослі  стали більш спокійними та активними під час реабілітації, а середній час проведення процедур скоротився на 20–30%

Кількісні показники

• 8 лікарень отримали сенсорні кімнати від фонду;
• Понад 15 000 дітей користуються кімнатами для терапії та реабілітації;
• пройшли навчання до 50 медичних працівників та батьків, що забезпечує ефективну експлуатацію кімнат;
• кількість дітей, які потребують додаткової підтримки під час процедур, зменшилася на 25–35% у тих лікарнях, де запущено кімнати.

Вплив на громади

Сенсорні кімнати стали центрами інклюзії та підтримки дітей у громадах. Вони дозволяють проводити комплексну реабілітацію та психологічну підтримку  дітей з особливими потребами, військовим ,  та  ВПО , які пережили травматичні події.

У громадах з’явилася можливість інтегрувати сенсорні заняття у регулярну роботу лікарень і залучити батьків до процесу відновлення. Це формує довгострокову культуру підтримки дітей із особливими потребами та підвищує загальний рівень медичних і соціальних послуг.

Уроки та висновки

1. Ефективність сенсорної кімнати залежить від навчання персоналу.
   Без тренінгів лікарі не можуть максимально використовувати обладнання та методики.
2. Універсальний дизайн ( Гібридний формат сенсорного простору) дозволяє адаптувати кімнату під різні вікові групи та види порушень.
3. Інвестиція у сенсорний простір – довгострокове рішення, що зберігає ресурси лікарні, покращує якість медичних послуг та підтримує психологічне здоров’я дітей та дорослих.

Комплексний підхід (обладнання + навчання персоналу + залучення батьків) забезпечує максимальний ефект у реабілітації та сенсорній стимуляції