Бізнес і національна ідентичність

Оборона Маріуполя є одним з найбільших подвигів в історії війни росії проти України. Захисники та захисниці міста тримали оборону протягом 86 днів, з яких 82 – у повному оточення. 16-20 травня 2022 року українські військові, які до останнього тримали позиції на території комбінату “Азовсталь”, за наказом вищого воєнного керівництва вийшли у полон. Деякі з них і досі перебувають у неволі.

Було важливо задокументувати не лише факти чи цифри, а й імена героїв, їхні історії, свідчення учасників – щоб пам’ять залишилась живою, а не просто цифрами в статистиці.  Метою проекту “М86 – Літопис оборони Маріуполя” стало створення верифікованої поденної хроніки оборони міста, що надалі може служити і як освітній ресурс, і як інструмент адвокації (наприклад, для звільнення полонених).

Автором літопису є маріупольський журналіст відомий під ніком Sector Mariupol, особистість не розкривається з питань безпеки. Він зібрав величезний масив даних, що розповідали про події під час боїв у місті, однак все це потребувало верифікації. Тому співавторами стали колективи “Інфоспротиву” та Національний музей історії України, а також самі військові гарнізону “Маріуполь”.

Літопис містить:

– поденний опис бойових дій в Маріуполі з 24 лютого по 20 травня 2022 року з коментарями безпосередніх учасників тих подій;

– архів фото і відео, знятих під час оборони в місті та на його зовнішніх рубежах;

– стратегічну оцінку впливу подій у Маріуполі на перебіг російсько-української війни;

– опис гуманітарної катастрофи в місті;

– погляд на події в Маріуполі очима українських та іноземних ЗМІ;

– відомі на цей час імена українських військових і правоохоронців, полеглих за Маріуполь.

Дані наведені в Літописі, верифіковані усіма військовими юнітами, які брали участь в обороні Маріуполя. Свій внесок у написання Літопису внесли понад сто військовослужбовців, правоохоронців, представників міської влади та комунальних служб, медиків, рятувальників, маріупольців різних професій. Їх свідчення показують, як щоденні подвиги захисників і жителів Маріуполя зламали російські плани захоплення півдня України, як Маріуполь пожертвував собою заради Миколаєва, Одеси, Кривого Рогу, Запоріжжя, сотень містечок і селищ.

Проєкт був представлений на офіційній презентації 21–22 лютого 2024 року в Києві, з участю представників влади та музейних інституцій. Він отримав підтримку національних інституцій, став публічним ресурсом для збереження пам’яті про оборону міста. 

“Збереження пам’яті та вшанування героїчного подвигу оборонців Маріуполя – одне з важливих завдань “Серця Азовсталі”. Ми плануємо й надалі розвивати цей проєкт. Розширювати його історіями героїв, які віддали своє життя за Маріуполь. Вшановувати їх пам’ять – це найменше, що ми можемо зробити, аби віддячити їм. Щодня українці пишуть новітню історію нашої держави. Оборона Маріуполя – це яскрава та героїчна сторінка в цій історії. Та ми поки не можемо її перегорнути. Адже сотні оборонців міста досі в полоні і боротьба за них триває”, – розповідає директорка “Серця Азовсталі” Ксенія Сухова.

В рамках проєкту також було створено колекцію плакатів та мобільну виставку, які поширюють знання про Маріуполь не лише в Україні, а й за кордоном. Було зібрано 270 плакатів від митців і мисткинь з України, США, Японії, Китаю, Ірану, Турції, Мексики, Болгарії, Польщі, Іспанії, Норвегії. З них професійне жюрі відібрало 86 найкращих робіт, які увійшли до каталогу 12 Міжнародної трієнале “4-й Блок” та колекції Національного музею історії України, а також були представлені на виставці в Музеї історії Києва.

До другої річниці завершення оборони Маріуполя на Софійській площі в Києві було презентовано мобільну виставку, створену на основі Літопису. Виставка тривала місяць і відтворювала основні події оборони міста, нагадуючи про військових, які понад два роки залишаються в полоні. Аби досягти ефекту присутності глядачів/-ок, у виставці використовували елементи, притаманні Маріуполю. Наприклад, плакати були закріплені на вертикальних трубах, що символізують образ промислового міста. Вони також відображали динаміку основних подій оборони: від світлих металевих поверхонь (початок боротьби) – до темних матових структур (образ руйнації та облоги міста). А сама композиція ніби стрілка компасу вказувала напрямок у бік Маріуполя. 

Онлайн-платформа дозволяє збирати свідчення, що допомагає робити архів більш живим і інтерактивним – це крок до того, щоб не забути імена і історії героїв.