Журналістика рішень в Україні задля сталого розвитку

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ, ЯКА МАЛА МІСЦЕ

Як в особистому житті, так і в професійному – має бути щось, що буде драйвити й надихати. Кафедра журналістики та нових медіа у грудні 2019 року усвідомила, що цим драйвером може стати наукове дослідження кафедри, яке вона мала прийняти на наступні чотири роки.

Ми зрозуміли, що наша тема кафедри має бути не лише актуальною і важливою для української науки, а і бути своєрідним орієнтиром особистісного розвитку кожного з ключових стейкхолдерів Інституту журналістики – студентів, викладачів, адміністрації.

Запропонована нами тема «Журналістика рішень в Україні для сталого розвитку» для кафедри спершу здавалась чимось незрозумілим і викладачам, і студентам. Перед викладачами постала дилема – спробувати розібратись в темі, віднайти те, що є близьким та цікавим для подальших наукових досліджень, або ж піти по вже існуючому шляху. Адже потрібно було розуміти, що саме викладачі стануть ретрансляторами цієї теми для студентів, які далі будуть активніше реалізовувати цей напрям на практиці. І рішення приймалось на межі трикутнику: страх-відповідальність-рішення.

Провівши опитування студентів Інституту журналістики, ми виявили, що 61,4% чули про Цілі сталого розвитку, але не знали, яким чином долучитись до їх реалізації. Решта 38,6% – не чули про Цілі, але серед ключових глобальних та національних проблем, які вони помічають, назвали саме ті, які охоплюють Цілі сталого розвитку.

Звичайно, бувши представниками сфери журналістики, ми усвідомили, що маємо знайти свою нішу у цій темі, яка буде зрозуміла і викладачам, і цікава й захоплива для студентів. Нею стала «журналістика рішень» – тип та формат журналістських матеріалів, що містять дослідження актуальних суспільно важливих проблем, існуючих рішень, їх результатів та винесених з цього уроків. По-іншому, журналістику рішень (solutions journalism) ще називають «impact journalism». І не дарма, адже найбільший вплив криється у підкресленні значущості РІШЕННЯ над ПРОБЛЕМОЮ.

Більш того, українське суспільство втомилось від проблем, про що свідчить дослідження, проведене самими студентами за запитами українців через Google Trends. Все більше людей хочуть знаходити рішення, а не проблеми.

Прийнявши колективне рішення всією кафедрою – обрати темою дослідження кафедри журналістики та нових медіа тему «Журналістика рішень в Україні для сталого розвитку», ми привернули увагу нашого Інституту журналістики та отримали підтримку. Адже тема, яка, на перший погляд, здавалось мало дотичною до журналістики, стала ключовим напрямком розвитку.

Окрім того, уважно дослідивши Цілі сталого розвитку, і зрозумівши, що саме важливість залучення різних секторів до їх реалізації є наріжним каменем, ми помітили, що освітні інституції, на цей момент, мало опікуються цієї темою, і не об’єднуються між собою, аби змінити цю ситуацію.

Виклики, які перед нами постали на початку січня 2020, коли тема кафедри була обрана:

Популяризувати й підвищувати обізнаність про Цілі сталого розвитку хоч і важливо, але вже недостатньо, потрібно діяти та шукати реальні рішення, проводити дослідження, що будуть корисні як для сфери журналістики, так і для людей, що дотичні до неї.

Мотивувати викладачів до наукових розвідок в контексті теми.

Заохотити студентів до наукових досліджень в цій темі, до якісних дискусій, пошуку реальних рішень, як можна долучитись до реалізації Цілей сталого розвитку.

РІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ

Перш за все, варто зрозуміти, що науково-дослідницька тема кафедри – це не лише тема, що буде ключовою для наукових статей і конференцій. Така тема є своєрідною довгостроковою програмою кафедри, що охоплює:

• Залучення викладачів (наукові розробки, впровадження Цілей в навчальні програми, написання проєктів для грантів);
• Залучення та розвиток студентів (Медіапроєкт, Дискусійний клуб, статті, створення ігор);
• Дослідження теми та її висвітлення – викладачами та студентами (Конференції, Круглі столи, Наукові конкурси);
• Реалізацію практичних проєктів на тему (бакалаврські роботи, щорічні проєкти Інституту);
• Партнерство з різноманітними структурами, що сприятиме реалізації теми;
• Участь у тематичних заходах.

Зрозумівши напрям руху, ми почали діяти. Також ми визначили ключові глобальні та національні індикатори, на які будемо впливати через реалізацію нашого дослідження. Серед національних:

9.5 Створити фінансову та інституційну системи (інноваційну інфраструктуру), що забезпечуватимуть розвиток наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок

9.7 Забезпечити збільшення участі молоді у наукових дослідженнях

9.11 Скоротити частку молоді, яка не працює, не навчається і не набуває професійних навичок 

9.13 Створити інституційні та фінансові можливості для самореалізації потенціалу економічно активної частини населення та розвитку креативної економіки

Спершу ми вирішили поглянути на нашу тему з наукової точки зору. Адже, щоб дійти до рівня Education for Sustainable Development, треба було спершу подолати рубіж розуміння Status-Quo. Створивши дві анкети, ми опитали понад 250 студентів, аби зрозуміти їх картину світу, бачення глобальних проблем, розуміння Цілей сталого розвитку та готовності діяти. Серед Цілей, які потребують найшвидшого досягнення, на думку студентів-журналістів можемо виділити – Гідна праця та економічне зростання, Якісна освіта, Подолання бідності, Мир, справедливість та сильні інститути, а також Боротьба зі зміною клімату та всі інші екологічні виклики. Майже 90% студентів вважають, що Цілі сталого розвитку – це заклик до дій, а значить кожна людина має долучитись до їх реалізації. Також студенти вважають, що медіа мають більше акцентувати увагу на досягненні Цілей сталого розвитку, а особливо – на висвітленні рішень, а не лише проблем. Це дослідження довело нам, що ми рухаємось у вірному напрямку.

Як зазначає завідувач кафедри журналістики та нових медіа Віталій Олександрович Гандзюк: «Глобальні проблеми людства на те й звуться глобальними, бо стосуються всіх. Отже, усі й кожен, зокрема, мають долучатись до їх розв’язання. Як журналісти, ми теж повинні не тільки висвітлювати в мас-медіа ці питання, а і пропонувати шляхи їх вирішення. Зокрема, заохочувати аудиторію діяти. Як викладачі, ми маємо заохочувати студентів створювати проєкти та наукові роботи, що сприяють розв’язанню цих проблем. Саме це ми та робимо в контексті нашої науково-дослідницької теми кафедри».

Продовжили ми етапом генерації ідей. І першою нашою ідеєю стало запровадження проєкту «Media Word in Idea World». Кожного місяця ми почали обирати Слово місяця #MediaWordInIdeaWorld, яке описувало ключові тенденції чи виклики поточного місяця, висвітлення цих викликів у медіа. І все це з метою – ділитись інформацією про глобальні та локальні проблеми та рішення. Після обрання слова, ми його аналізуємо і далі досліджуємо (студенти разом з викладачами), як воно пов’язане з Цілями сталого розвитку – на які впливає, з якими взаємодіє, в чому допомагає досягненню. Невдовзі вже буде 6 місяць, як ми обираємо таке слово. Навесні у нас були слова – Дистанційний, Карантино-spring, Ком’юніті-травма, а восени – Друга хвиля та Різнокольоровий вибір.

Слова щомісяця пропонують як студенти, так і викладачі, і кожного разу – це неймовірний креативний процес дослідження.

Окрім того, ми, викладачі, імплементували тему «Цілі сталого розвитку» у більшість дисциплін, аби принаймні 2 години однієї дисципліни студенти присвятили свої думки та свій час усвідомленню важливості цієї теми. А дисципліна за вибором «Гейміфікація ЗМІ», за якою навчатимуться вже у 2021 році студенти різних спеціальностей Інституту журналістики, повністю буде базуватись на Цілях сталого розвитку, а це означає, що студенти створюватимуть новинні ігри, які акцентуватимуть увагу гравців на розумінні та розв’язанні глобальних проблем людства. Ми віримо в ігровий формат як ефективний спосіб навчання та залучення до важливих тем.

До речі, студенти спеціальності «Міжнародна журналістика» вважають, що самі Цілі сталого розвитку є своєрідним варіантом гри «Дженга»: «Всі знають, що гра «Дженга» складається з багатьох маленьких елементів, завдяки яким вежа будується. І якщо ці елементи розташовані рівномірно, тоді є рівновага, але якщо одним необережним кроком ми заберемо одну з фігур – повалиться все. Так само і глобальні Цілі. Вони всі взаємозалежні. Якщо одна не буде врахована і впаде, за нею впадуть і інші».

Наш шлях до досягнення Цілей сталого розвитку – довгий, але сповнений постійного розвитку, ентузіазму та натхнення. Минуло вже 10 місяців із запуску нашої кафедральної програми, і ми можемо щиро стверджувати, що йдемо в правильному напрямку, адже нас підтримує Адміністрація Інституту журналістики, а також студенти, які готові включатись в цю тему і проводити дослідження.

Більш того, ми вже почали активну інтеграцію Цілей сталого розвитку не лише в навчальний процес, а і в проєкти (наукові та практичні) Інституту. Зокрема, наш щорічний конкурс «Нові в медіа» для старшокласників буде цього разу базуватись на ролі та значенні Цілей сталого розвитку в нашому житті. А також, ми заохочуємо студентів реалізовувати бакалаврські проєкти в контексті Цілей сталого розвитку та Журналістики рішень. Один з таких вже був успішно захищений у червні 2020 року – «Соціальний проєкт «3Р: people, pets, planet» як ефективний інструмент журналістики рішень».

Завдання проєкту було дослідити вплив безхатніх тварин на економіку, екологію та суспільство, запропонувати шляхи вирішення, а також надати рекомендації медіа, як ефективно писати про цю тему! Як зазначає випускниця Яна Довгалюк: «Результатом дипломного проєкту була стаття під назвою «3Р: people-pets-planet»: відповідальність як ліцензія на добробут у сучасному світі». Оскільки стаття написана у форматі журналістики рішень, вона передбачає механізми подолання порушеної проблеми. Серед таких механізмів — створений нами авторський челендж для всіх охочих «17 днів добрих справ “SDG4Pets”» для усіх, хто хоче стати «амбасадором добробуту».

РЕЗУЛЬТАТИ ПРИЙНЯТОГО РІШЕННЯ

За 10 місяці реалізації нашого потужного кафедрального дослідження «Журналістика рішень в Україні для сталого розвитку», ми залучили понад 300 студентів, 30 викладачів та 4 представники адміністрації Інституту, які свідомо обрали спільний з нами шлях до змін.

Освітні інституції мають бути рушіями прогресу, саме тому ми не зупиняємось. Ми не хочемо уявляти будь-які «якби», ми хочемо створювати нові «коли», завдяки яким не лише молодь буде більше дізнаватись про Цілі сталого розвитку, а і викладачі, науковці та партнери.

Як зазначає студентка 1 курсу Катерина Музиченко: «Ми зрозуміли, що 17 Цілей – це велика родина рішень. Саме тому назвали для себе Цілі – «Сімнадцять рішень глобальних проблем», адже Цілі настільки доповнюють і сприяють досягненню одна одній, що це дуже надихає робити ще більше для спільного добробуту цієї родини, що зветься «світ».

Наша тема поклала початок науковим та практичним дослідженням, і ми сподіваємось своїм прикладом надихнути інші заклади освіти приєднуватись і творити зміни разом.

І ми безмежно радіємо, що студенти 1 курсу уже усвідомлюють важливість і значення глобальних проблем, необхідність їх подолання. Їх думки з цього приводу можна почитати в соціальних мережах Інстаграм та Фейсбук під хештегом #змінююсвітщодня, адже це був наш своєрідний марафон меседжів, які студенти хотіли донести світу, аби звернути увагу на ті чи інші виклики сьогодення. І завдяки цим публікаціям, було охоплено більш як 4000 осіб, що їх переглянули. Це мотивувало нас до створення Дискусійного клубу для студентів-журналістів про глобальні проблеми і їх рішення.

Нині триває набір в Дискусійний клуб, і вже в грудні ми почнемо планувати наші «інтелектуальні зустрічі», результатом яких стануть публікації у форматі журналістики рішень, які будуть розміщені на шпальтах університетського видання «Грінченко-Інформ». Окрім того, ми створили свій авторський формат обговорення для клубу, що допоможе поглянути на всі виклики як з аналітичної, так і з креативної точки зору.

Директор Інституту журналістики, Галина Василівна Горбенко, стверджує: «Ми не можемо стояти осторонь викликів, які бачимо навколо нас. Ми переконані, що не лише держава, бізнес та громадський сектор мають інструменти для змін. Саме тому ми, представники Інституту журналістики, долучаємось до реалізації Цілей сталого розвитку і запрошуємо інші заклади освіти також долучитись до цього процесу».

Найближчі пів року ми плануємо ще більше активізуватись, а саме подати заявку на грант від Європейського Союзу, аби ще масштабніше і потужніше реалізувати наше дослідження. Також ми хочемо об’єднати навколо цієї теми інші структурні підрозділи Університету. Аби далі об’єднуватись з іншими Університетами та створити свій освітній SDG Compact.