Порятунок 30 гектарів соснового лісу у Національному природному парку “Пирятинський”

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ, ЯКА МАЛА МІСЦЕ 

Ми маємо різні напрямки соціальної відповідальності, це і підтримка освіти, і підтримка ініціатив допомоги воїнам АТО, але нам хотілось також долучитись до збереження навколишнього середовища – це потреба часу і внутрішня потреба наших співробітників. До нас звернулась Яна Боброва, виконавча директорка БО “БФ “Пелі кен лів”, і розказала про проблему всихання монокультурного соснового лісу у Національному природному парку “Пирятинський”. Це нас схвилювало, адже, як ми зрозуміли з нашого спілкування з фондом та науковцями проєкту, історично монокультурні ліси не є притаманними екосистемам в Україні. Проблема зародилася в 19-20 століттях: вирубували мішані ліси, натомість штучні насадження висаджували лише монокультурами, переважно сосною, як економічно вигідною деревиною для продажу та відносно швидкого вирощування. І тепер 50% українського лісу складають монокультурні насадження. Досить часто монокультурний ліс, представлений соснами, є ослабленим внаслідок кліматичних змін, які виникають через аномальне потепління та відповідно зниження рівня ґрунтових вод. Монокультурні ліси мають низьку стійкість до впливу зовнішніх чинників, повільно адаптуються до несприятливих умов середовища, та формують сприятливе середовище для розмноження й швидкого поширення хвороб та шкідників, таких як коренева губка та короїд.

Тобто сосновим монокультурним лісам загрожує зникнення через процеси всихання, викликані наслідками зміни клімату. 

РІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ 

Процес всихання цілого лісу може бути зупинено розбавленням іншими культурами (наприклад, дубом). 

Цитата Тімура Бондарєва, керуючого партнера Arzinger: “До нас звернулась Яна Боброва, виконавча директорка Благодійної організації “Благодійний фонд “Пелі кен лів”, із пропозицією підтримати відновлення декількох ділянок висихаючого монокультурного соснового лісу загальною площею 30 га. Цим самим створити унікальний для України кейс послідовного довготривалого відновлення біорізноманіття за участю соціально-відповідального бізнесу. Не посадити дерева і забути про них, а взяти відповідальність за ліс, підтримати наукову роботу, продіагностувати наукові гіпотези. Я зрозумів, що самі ми б на це точно не наважились, але це можливо з партнерами – Фондом “Пелі кен лів” та науковцями Парку, також причетними до науково обґрунтованого проєкту по відновленню біорізноманіття. Також для нас було важливим, що ми як команда матимемо можливість долучатися своїм волонтерським десантом до висадки дерев та трохи відволіктися від повсякденної офісної рутини, разом працювати на відкритому повітрі”.

Проєкт був розбитий на декілька етапів:

– вивчення існуючих світових практик та проблем із скороченням популяції дубу звичайного не тільки в Україні, але в Європі;

– пошуку дубів донорів в НПП “Пирятинський”;

– збір жолудів, їх висадження у ліс, стратифікацію (тобто зимову консервацію) та їх висадження на контрольовану ділянку Парком для отримання саджанців восени.

Додатково до збору даних по результатах кожного року та по вивченню біорізноманіття в лісі були залучені студенти-екологи та біологи. Для цього ми профінансували в 2020 та 2021 роках студентські освітні експедиції, під час яких було підраховано кількість саджанців, що прижились.  

Осінній збір жолудів, їх висадження у ліс та пророщення однорічних саджанців ми разом з науковцями та співробітниками Парку та Фонду повторюємо щороку. 

Також ведуться ретельні підрахунки саджанців у лісі, робляться висновки щодо найбільш ефективного методу висадки жолудів (восени чи весною), науковцями та співробітниками Парку ведеться догляд за саджанцями у шкілці (на контрольованій ділянці Парку) задля отримання якісних саджанців. 

РЕЗУЛЬТАТИ ПРИЙНЯТОГО РІШЕННЯ 

Дуби ростуть довго, тому цей проєкт один з тих, що спрямовані на майбутнє. Але вже зараз ми можемо сказати,  що дали друге дихання лісовому масиву площею 30 га. 

За період нашого шефства (початок був восени 2019 року та більш активні фази у 2020 та 2021 роках) над лісовими ділянками у НПП “Пирятинський” було висаджено орієнтовно 9000 жолудів у лісі та 5000 жолудів у шкілку.

Восени 2020 року ми отримали  330 саджанців дуба звичайного, що були вирощені у шкілці НПП “Пирятинський” та висаджені у лісі Парку. 

Влітку 2021 року ми зафіксували 1564 дубків, що ростуть у лісі завдяки нашим старанням та старанням друзів Парку, що також долучалися волонтерським десантом. Ми також зрозуміли, що саджаючи жолуді осінню, ми несемо великі втрати через їх поїдання тваринами взимку, але ми також і радіємо цьому факту – оскільки даємо можливість тваринам виживати взимку. 

У 2021 році 3030 саджанців дубу звичайного було отримано у шкілці (неймовірна кількість, якщо уявити які велетні можуть вирости із кожного саджанця у майбутньому).

З цих 3030 саджанців 2630 саджанців висаджено в лісі  волонтерами, зокрема волонтерами Arzinger 670 саджанців, та 400 передано місцевій громаді для висадки у лісосмузі.

Інші результати та вплив

Дуб звичайний –  унікальна культура, що може жити по всій території України, дає їжу та притулок диким тваринам. Дуб також є деревом-довгожителем, тому може зберігати вуглець протягом поколінь, не вивільняючи його при розкладанні. Велике листя і широкі крони забезпечують максимальний фотосинтез. Оскільки це місцевий вид, він буде найкращою опорою для місцевої дикої природи.

Згодом наші дуби зможуть поглинати до 25 кг CO2 на рік, і нові дослідження вчених показали, що зрілі дуби внаслідок зміни клімату можуть підвищити швидкість фотосинтезу, щоб поглинати більше вуглекислого газу.

Завдяки цьому проєкту зменшено ризик втрати лісового масиву в 30 га в НПП “Пирятинський”, шляхом створення мішаного лісу з монокультурного соснового лісу через насадження паростків та жолудів дуба звичайного.

Більше 25 співробітників та співробітниць компанії  брали участь у волонтерських виїздах у НПП “Пирятинський” та дізнались більше про роль природних парків у збереженні біорізноманіття.

Ми підтримуємо наукові дослідження та виховуємо наступне покоління вчених, тому що це єдиний спосіб захистити наше довкілля. Вісімнадцять студентів еколого-біології пройшли практику та допомогли зібрати необхідні дані для проекту. Так, під час студентських дослідницьких експедицій, які ми підтримали фінансово, було підраховано понад 100 великих дерев-донорів для майбутніх саджанців, які є осередками біорізноманіття та вносять найбільший внесок у збереження вуглецю.

Посадкового матеріалу жолудів вистачає не лише для роботи волонтерів Arzinger, а й для інших волонтерських команд.

Ми забезпечуємо стійкість популяції ключового аборигенного виду, навколо якого формується багата природна екосистема, що сприяє збереженню біорізноманіття в парку.

Що далі? 

Влітку 2022 року заплановано провести контроль та оцінку зимування паростків, підбити підсумки ефективності різних способів висадки та пророщування жолудів.

За результатами висадок заплановано опублікувати  методики створення мішаного лісу з домінуванням дуба з монокультурного соснового лісу.

І традиційно плануємо чергові висадки восени 2022 року за участю команди Arzinger.